Номер випуску 25.3 Інші науково-практичні матеріали
Оцінка болю в собак: Шкала болю Глазго
Опубліковано 21/04/2021
Також доступно: Français , Deutsch , Italiano , Română , Español та English
Біль — це неприємний особистий емоційний досвід. Він має 3 виміри: Сенсорно-дискримінаційний (локалізація, інтенсивність, якість, тривалість); Мотиваційно-афективний (характеризує неприємні почуття — як біль змушує нас почуватися)...
Біль — це неприємний особистий емоційний досвід. Він має 3 виміри 1:
- Сенсорно-дискримінаційний (локалізація, інтенсивність, якість, тривалість).
- Афективно-мотиваційний (характеризує неприємні відчуття — те, що ми відчуваємо внаслідок болю).
- Когнітивно-оціночний (вплив когнітивної діяльності на переживання болю).
Усвідомлене сприйняття болю — це кінцевий продукт складної неврологічної системи оброблення інформації, що є результатом взаємодії активаторних та гальмівних шляхів у периферичній і центральній нервовій системі. Адаптивний «фізіологічний» біль (наприклад, біль у пальці ноги) виконує життєво важливу функцію швидкої зміни поведінки для запобігання ушкодженням або мінімізації подальшого травмування, тоді як неадаптивний «клінічний» біль являє собою збій у неврологічній передачі та не має фізіологічної функції. Погано контрольований гострий біль призводить до дискомфорту й страждань, а також до інших небажаних наслідків, які можуть затримувати або погіршувати процес одужання. Неконтрольований післяопераційний біль може призвести до затримки загоєння, збільшує кількість ускладнень й підвищує ризик розвитку хронічного персистентного болю, який дуже важко піддається лікуванню, тому «краще профілактувати, ніж лікувати». Для ефективного лікування болю необхідно провести належну оцінку болю, й повторювати її регулярно протягом усього післяопераційного періоду, а також до й після введення знеболювальних засобів для оцінювання їхнього ефекту.
Скорочену форму Комплексної шкали оцінки болю Глазго (Glasgow Composite Measure Pain Scale, CMPS-SF) було розроблено як практичний інструмент, для прийняття рішень щодо собак із гострим болем, її зручно, швидко й надійно застосовувати в клінічних умовах. Шкала містить 30 варіантів дескрипторів, які об’єднані у 6 поведінкових категорій, включно з оцінкою рухливості. У межах кожної категорії дескриптор має числовий бал, який відповідає ступеню вираженості болю; відповідно особа, яка проводить оцінку, обирає дескриптор, який найкраще відповідає поведінці/стану собаки. Важливо виконувати процедуру оцінки згідно з протоколом, наведеним на наступній сторінці.
У результаті оцінка болю являє собою суму рангових балів, де максимальна оцінка — 24 бали (і 20 балів, якщо неможливо оцінити рухливість тварини). Даний показник є корисним у виявленні потреби в знеболенні; знеболення рекомендоване за результату – 6/24 балів (або 5/20 балів). Зверніть увагу, що цю шкалу можна використовувати, лише за умови повної притомності собаки, і його можливості самостійно пересуватися (за винятком випадків, коли рухливість протипоказана), тому зазвичай перед оцінкою потрібно зачекати 2 години після ендотрахеальної екстубації, але в кожному конкретному випадку варто звертати увагу на індивідуальні обставини. Оскільки протокол передбачає пальпацію ділянки навколо операційної рани й оцінку рухливості собаки (за відсутності протипоказань), то у ранньому післяопераційному періоді рекомендовано проводити оцінку не частіше, ніж щогодини, щоб уникнути непотрібного стресу для тварини та обмежити ризики негативного впливу на точність результатів у подальших вимірюваннях.
Нижче наведено запропонований протокол використання шкали CMPS-SF для собак у післяопераційному періоді:
- Стан собаки оцінюють після того, як він повністю відновиться після анестезії (оскільки ефект седативних і препаратів для анестезії можуть вплинути на результати).
- Якщо оцінка болю перевищує 5/20 або 6/24 балів, розгляньте можливість знеболення.
- Дочекайтеся настання ефекту від знеболювального препарату й проведіть повторну оцінку через годину; якщо оцінка знизилася до рівня, нижчого за той, при якому рекомендоване втручання, проведіть повторну оцінку за 2 години. Якщо ні, розгляньте можливість додаткового знеболення.
- Після цього проводьте оцінку кожні 3–4 години або частіше (залежно від тяжкості хірургічного втручання та класу/шляху введення/очікуваної тривалості дії знеболювального засобу), а також після кожного введення анальгетика.
- Ця шкала є допоміжним засобом під час клінічного дослідження, тому відмовлятись від знеболення лише на підставі отриманої оцінки – не варто.
ЛІТЕРАТУРА
- Melzack R, Casey KL. Sensory, motivational and central control determinants of chronic pain: A new conceptual model. In: Kenshalo, DL (ed). The Skin Senses. Springfield, Illinois. Thomas;1968;423-443.
Jacqueline Reid
Jacqueline Reid, NewMetrica, Glasgow, Scotland Читати далі